Cтудент за напрямом «лікарська справа», фельдшер
Там працювала лікарня, а моя названа матір потребувала терапії. Потім ми вже не змогли виїхати звідти, бо мости підірвали, а селище опинилося в окупації. І я вирішив, що не ховатимусь у підвалах, а робитиму щось корисне. Адже я – студент медичного і працював у Києві фельдшером. У місцевій лікарні також лишився хірург з Охматдиту, бо теж не зміг виїхати. І це було дивом, усі операції проводив саме він.
Як виявилося, багато чого. Підключили генератор, запустили рентген-апарат, взяли з машини швидкої монітори, необхідні препарати. Згодом навіть знайшли на складі геманалізатор крові, завдяки якому могли робити експрес-аналіз крові. Це неабияк допомогло, коли було багато людей із кульовими пораненнями.
Ліки, продукти, свіжоспечений хліб і навіть… півтори тонни солярки. А тоді не було світла, і лікарня працювала на бензогенераторі. Була гостра потреба в солярці, зливали просто з машин. А тут, уявляєте, чоловік із племінницею викрали підбитий бензовоз окупантів і забезпечили нас паливом. Люди чинили неймовірні речі. І завдяки їм ми могли рятувати поранених, яких до нас привозили.
А привозили багато тяжких. Чоловіка з двома жінками розстріляли на російському блокпосту. Одну жінку вдалося врятувати, іншу, як не намагались, не змогли. Це — важко і боляче. Дівчинка, яку з батьками розстріляла колона російської техніки. Дивом вона лишилась живою, ми прооперували її на місці.
За цей час у нас з’явилося п’ятеро малюків, при цьому один був із перекрутом пуповини, а його матір – із кровотечею. Ми її зашивали, а потім спостерігали. Якби вона народжувала вдома, вірогідність того, що вижили б із малюком, – майже нульова. Тому весь час я практично жив у лікарні.
Незважаючи на тяжкий емоційний стан, відсутність мобільного зв’язку та невідомість, я згадую ці тижні із вдячністю. Особливо випадок, коли власник оранжереї привіз нашим жінкам квіти восьмого березня. Незважаючи на окупантів, обстріли, просто хотів зробити приємне. Це бадьорило дух. Завдяки простим людям і мужнім медикам звичайна лікарня в Димері гідно протистояла окупації.
